Закон Украъни про мисливське господарство та полювання

Порядок справляння і розміри збору за використання

мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного

значення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 26. Розподіл коштів від сплати збору за використання

мисливських тварин як природного ресурсу

загальнодержавного значення

Кошти від сплати збору за використання мисливських тварин як

природного ресурсу загальнодержавного значення перераховуються у

розмірі 50 відсотків до державного бюджету і 50 відсотків - до

республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів

областей, міст Києва і Севастополя.

Кошти від сплати збору за використання мисливських тварин як

природного ресурсу загальнодержавного значення, що надходять до

республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів

областей, міст Києва і Севастополя, розподіляються між місцевими

бюджетами різних рівнів відповідно Верховною Радою Автономної

Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими

радами.

Стаття 27. Охорона і відтворення мисливських тварин

З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі

в межах своїх мисливських угідь виділяють не менш як 20 відсотків

площі угідь, на яких полювання забороняється. Порядок визначення

територій для цієї мети встановлюється спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади з питань лісового і

мисливського господарства та полювання.

Користувачі мисливських угідь здійснюють комплекс

біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та

відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища

їх перебування.

Користувачі мисливських угідь встановлюють за погодженням з

територіальними органами спеціально уповноваженого центрального

органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського

господарства та полювання і територіальними органами спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

охорони навколишнього природного середовища пропускну спроможність

мисливських угідь.

Стаття 28. Упорядкування мисливських угідь

Користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування

протягом двох років з дня надання таких угідь у користування.

{ Частина перша статті 28 в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 )

від 21.01.2010 }

Порядок проведення упорядкування мисливських угідь

визначається спеціально уповноваженим центральним органом

виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та

полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним

органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного

середовища.

Проекти організації та розвитку мисливського господарства

після їх розроблення погоджуються територіальними органами

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з

питань лісового і мисливського господарства та полювання, органом

виконавчої влади Автономної Республіки Крим у галузі лісового і

мисливського господарства та полювання, територіальними органами

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з

питань охорони навколишнього природного середовища, органом

виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони

навколишнього природного середовища. { Статтю 28 доповнено

частиною третьою згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від

21.01.2010 }

Проекти організації та розвитку мисливського господарства,

розроблені відповідно до існуючих на момент їх реалізації вимог,

вважаються дійсними до закінчення строку їх дії за умови

відсутності зміни площі та меж мисливських угідь. { Статтю 28

доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1827-VI

( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Стаття 29. Єгерська служба

З метою охорони мисливських угідь користувачі угідь

створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на

п'ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи

водно-болотних мисливських угідь.

{ Стаття 29 в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від

21.01.2010 }

Стаття 30. Права та обов'язки користувачів мисливських угідь

Користувачі мисливських угідь мають право:

користуватися державним мисливським фондом у межах

мисливських угідь;

використовувати мисливських тварин та користуватися

мисливськими угіддями в установленому порядку;

розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими

в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації;

організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом

укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами,

що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати

повний комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням полювання,

включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб,

які їх супроводжують; { Абзац п'ятий частини першої статті 30 в

редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого

нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі

переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших

користувачів; ( Частину першу статті 30 доповнено абзацом шостим

згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )

на відшкодування збитків від порушників правил полювання за

добуті незаконним шляхом тварини; { Частину першу статті 30

доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 )

від 21.01.2010 }

регулювати чисельність диких тварин, проводити відстріл та

відлов бродячих котів і собак, вживати невідкладних заходів для

вилучення та ізоляції тварин, що мають ознаки хвороб, небезпечних

для життя та здоров'я людей; { Частину першу статті 30 доповнено

абзацом восьмим згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від

21.01.2010 }

утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи

напіввільних умовах у порядку, встановленому спеціально

уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі

лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням

із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з

питань охорони навколишнього природного середовища. { Частину

першу статті 30 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом

N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Користувачі мисливських угідь зобов'язані:

додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків

добування мисливських тварин;

виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для

охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну

спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування;

раціонально використовувати державний мисливський фонд, не

допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь;

проводити первинний облік чисельності і добування мисливських

тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому

порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний

облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного

кадастру і моніторингу тваринного світу;

негайно інформувати територіальні органи спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

охорони навколишнього природного середовища, спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

лісового і мисливського господарства та полювання, ветеринарні,

санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків

захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування,

виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати

комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями;

обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами

майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та

забезпечити проведення представниками органів державної

ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи дичини,

призначеної для використання на харчові цілі;

здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати

єгерську службу;

додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної

книги України і включених до переліків видів тварин, які

підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки

Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських

угідь;

не допускати самовільного переселення або акліматизації

тварин;

не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує

пропускну спроможність мисливських угідь;

проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у

тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення

середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і

відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не

менше тридцяти, польових - двадцяти п'яти, водно-болотних -

двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; { Абзац

дванадцятий частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно

із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і

місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;

самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі

погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної

здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати

заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і

середовище їх перебування;

безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь,

усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються

мисливські тварини, представників органів, що здійснюють державний

контроль у галузі мисливського господарства та полювання,

своєчасно виконувати їх законні вимоги.

У разі систематичного невиконання або порушення користувачем

мисливських угідь зазначених вимог спеціально уповноважений

центральний орган виконавчої влади з питань лісового і

мисливського господарства та полювання за поданням його

територіального органу або спеціально уповноважений центральний

орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного

середовища може попередити користувача про необхідність усунення

порушення у визначений термін чи заборонити використання

державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком

до двох років. { Частина третя статті 30 в редакції Закону

N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбачені

законом права та обов'язки щодо використання мисливських тварин та

користування мисливськими угіддями.

Стаття 31. Гарантії і захист прав користувачів мисливських

угідь

Права користувачів мисливських угідь охороняються законом.

Припинення права використання державного мисливського фонду

або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише

у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону.

У разі дострокового припинення права користування

мисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини їх

користувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягом

останніх трьох років комплексні заходи, спрямовані на охорону і

відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, поліпшення

середовища перебування тварин, а також повна вартість робіт з

останнього упорядкування цих угідь. Зазначені витрати

відшкодовуються за рахунок нового користувача цих угідь або

органу, який прийняв таке рішення. ( Статтю 31 доповнено частиною

третьою згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )

Порушені права користувачів мисливських угідь підлягають

поновленню.

Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь

провадиться радами, місцевими державними адміністраціями

відповідно до їх повноважень, судом або третейським судом.

( Частина статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )

Стаття 32. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли

мисливських тварин для ветеринарно-санітарної

експертизи

Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських

тварин для ветеринарно-санітарної експертизи проводяться незалежно

від строків мисливського сезону працівниками, уповноваженими

здійснювати охорону мисливських угідь, за дозволом спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

лісового і мисливського господарства та полювання, а в межах

територій та об'єктів природно-заповідного фонду - за дозволом

територіального органу спеціально уповноваженого центрального

органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного

середовища, за письмовою заявою користувача мисливських угідь.

Відстріл мисливських тварин у встановлених ветеринарною

службою вогнищах сказу та інших небезпечних захворювань

здійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину.

Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських

тварин для ветеринарно-санітарної експертизи здійснюються

відповідно до лімітів їх добування.

Тварини, добуті протягом мисливського сезону, вважаються

добутими в межах ліміту цього мисливського сезону, а тварини,

добуті в міжсезоння, - у межах ліміту наступного мисливського

сезону.

Стаття 33. Відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин,

добування мисливських тварин для наукових цілей,

переселення в нові місця перебування

Відстріл та відлов вовків, бродячих собак і котів, сірих

ворон, сорок, граків здійснюються мисливцями під час полювання на

інші види мисливських тварин. { Частина перша статті 33 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від

21.01.2010 }

Відстріл та відлов перелічених тварин, а також вовка і лисиці

не в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцях

здійснюються мисливцями за дозволом територіального органу

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з

питань лісового і мисливського господарства та полювання, а в

межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - за

дозволом територіального органу спеціально уповноваженого

центрального органу виконавчої влади з питань охорони

навколишнього природного середовища, за письмовою заявою

користувача мисливських угідь.

Територіальні органи спеціально уповноваженого центрального

органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського

господарства та полювання і користувачі мисливських угідь можуть

безоплатно забезпечувати мисливців, які добувають зазначених

тварин, набоями та іншим необхідним спорядженням, установлювати

для них відповідні винагороди (пільги).

Добування вовків, лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак і

котів, сірих ворон, сорок, граків і сойок належить до службових

обов'язків працівників, уповноважених здійснювати охорону

мисливських угідь, і здійснюється без спеціального на це дозволу

протягом року. { Частина четверта статті 33 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

{ Частину п'яту статті 33 виключено на підставі Закону

N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення

в нові місця перебування, а також збирання пташиних яєць

здійснюються протягом року за дозволами спеціально уповноваженого

центрального органу виконавчої влади з питань охорони

навколишнього природного середовища, які видаються у встановленому

ним порядку. { Частина шоста статті 33 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Стаття 34. Полювання із собаками мисливських порід, іншими

ловчими звірами та птахами

{ Назва статті 34 в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від

21.01.2010 }

Натаскування, наганяння, вимуштрування, польові випробування

і змагання мисливських собак проводяться на окремих ділянках,

виділених для цієї мети користувачем мисливських угідь за

погодженням з територіальним органом спеціально уповноваженого

центрального органу виконавчої влади з питань лісового і

мисливського господарства та полювання у строки, що встановлюються

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з

питань лісового і мисливського господарства та полювання.

{ Частина перша статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Виявлені в мисливських угіддях без нагляду породисті собаки

відловлюються, про що письмово повідомляються районні та обласні

організації, які провадять реєстрацію відповідних порід собак.

Безпородні собаки можуть бути відстріляні.

Відловлені собаки залишаються у користувача мисливських

угідь, де вони були відловлені, або в особи, яка їх відловила та

утримує. Власники собак зобов'язані відшкодовувати витрати на

тимчасове утримання собак.

Власники собак, які допустили їх у мисливські угіддя без

нагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання і

відшкодовують користувачу мисливських угідь заподіяні при цьому

збитки.

На собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів, які

використовуються для польових випробувань або полювання, власник

повинен мати паспорт. { Частина п'ята статті 34 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Організація обліку племінних собак мисливських порід,

ведення єдиної системи накопичення інформації з племінної справи

(ведення єдиних племінних книг, видача на їх підставі родоводів

єдиного зразка та паспортів на собак мисливських порід, інших

ловчих звірів і птахів), розроблення та затвердження нормативної

документації з мисливського собаківництва (інструкцій, положень,

правил випробувань тощо) здійснюються спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади з питань лісового і

мисливського господарства та полювання. { Частина шоста статті 34

в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

На ловчих звірів і птахів паспорти видаються лише на підставі

оформлених у встановленому порядку документів, що засвідчують

законність набуття цих тварин.

Стаття 35. Продукція полювання, мисливські трофеї

Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитних

тварин, добутих мисливцем під час полювання в установленому цим

Законом порядку, є власністю мисливця.

Шкури, м'ясо, роги та ікла копитних тварин, добутих у процесі

полювання, а також відловлені живі тварини здаються користувачеві

мисливських угідь. Учасники полювання мають переважне право на

придбання цієї продукції.

При цьому м'ясо копитних тварин може реалізовуватися

учасникам полювання із знижкою до 30 відсотків (частка мисливця).

Підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь

зібрані скинуті роги лані, оленя, козулі, лося, загиблі тварини

або їх частини, а також відловлені хворі чи травмовані живі

тварини.

Користувач мисливських угідь з дозволу органів державної

ветеринарної медицини має право самостійно реалізовувати зазначену

продукцію полювання (у тому числі мисливські трофеї) або

здійснювати її переробку за наявності документів, що засвідчують

законність її набуття, у порядку, встановленому законодавством.

Продукція полювання (у тому числі мисливські трофеї), яка

знаходиться у юридичних і фізичних осіб без документів, що

засвідчують законність її набуття, або продукція, добута з

порушенням правил полювання, вважається незаконно добутою.

Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин,

підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь

з оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньому

місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості, номера

ліцензії, за якою вони добуті. { Частина сьома статті 35 із

змінами, внесеними згідно із Законами N 1695-IV ( 1695-15 ) від

20.04.2004, N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Порядок реєстрації мисливських трофеїв, форма та порядок

видачі трофейних листів визначаються спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади з питань лісового і

мисливського господарства та полювання за погодженням із

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з

питань охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 36. Надходження коштів від ведення мисливського

господарства

Кошти від реалізації мисливцям ліцензій та відстрільних

карток на добування мисливських тварин, продукції полювання (у

тому числі живих мисливських тварин), надання послуг, інші

надходження від ведення мисливського господарства зараховуються на

рахунки користувачів мисливських угідь.

Користувачі мисливських угідь одержують від спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

лісового і мисливського господарства та полювання або визначеного

ним органу ліцензії на добування кабана, лані, оленів благородного

та плямистого, козулі, лося, муфлона, білки, бабака, бобра, нутрії

вільної, ондатри, куниць лісової та кам'яної, норки американської,

тхора лісового за плату, розмір якої визначається за погодженням з

центральним органом виконавчої влади з питань фінансів.

Кошти від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій,

а також за видачу посвідчень мисливця та щорічних контрольних

карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання

зараховуються на рахунок спеціально уповноваженого центрального

органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського

господарства та полювання і використовуються на охорону та

відтворення державного мисливського фонду. Зазначені кошти

включаються до кошторису доходів і видатків спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

лісового і мисливського господарства та полювання, і на цю суму

зменшується обсяг його фінансування за рахунок Державного бюджету

України.

( Стаття 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV

( 1695-15 ) від 20.04.2004 )

Розділ V

КОНТРОЛЬ ЗА ПОЛЮВАННЯМ ТА ВЕДЕННЯМ МИСЛИВСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА

Стаття 37. Державний контроль у галузі мисливського

господарства та полювання

Державний контроль у галузі мисливського господарства та

полювання здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально

уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань

лісового і мисливського господарства та полювання, спеціально

уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань

охорони навколишнього природного середовища, їх територіальними

органами, місцевими державними адміністраціями, іншими державними

органами відповідно до законодавства.

{ Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI

( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Стаття 38. Громадський контроль за полюванням

Громадський контроль за полюванням здійснюється громадськими

інспекторами охорони навколишнього природного середовища та

громадськими мисливськими інспекторами.

Повноваження громадських інспекторів охорони навколишнього

природного середовища визначаються положенням, яке затверджується

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з

питань охорони навколишнього природного середовища відповідно до

закону.

Повноваження громадських мисливських інспекторів визначаються

положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади з питань лісового і

мисливського господарства та полювання відповідно до закону.

Стаття 39. Права працівників, уповноважених здійснювати

контроль у галузі мисливського господарства

та полювання

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного

середовища, спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та

полювання та їх органів на місцях відповідно до законодавства

мають право:

1) давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про

усунення порушень вимог цього Закону;

2) перевіряти документи на право полювання та добування

мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі)

засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання,

добутої продукції та інших предметів;

3) доставляти осіб, які порушують вимоги цього Закону, до

органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування;

4) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя

добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і

предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та

іншу продукцію полювання, а також відповідні документи;

5) проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку

як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил

полювання та інших вимог, установлених цим Законом;

6) складати протоколи про порушення правил полювання, інших

встановлених цим Законом вимог;

7) вільно відвідувати підприємства, установи та організації,

які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку

мисливських тварин, території та об'єкти природно-заповідного

фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог

законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського

господарства та здійснення полювання;

8) зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що

провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом;

9) визначати розмір збитків, завданих мисливському

господарству, за затвердженими таксами та методиками;

10) використовувати під час виконання службових обов'язків

попутний транспорт і засоби зв'язку, що належать користувачу

мисливських угідь;

11) анулювати видані ними дозволи на полювання та добування

мисливських тварин в інших цілях, а також на переселення,

акліматизацію та утримання в неволі чи напіввільних умовах цих

тварин;

12) викликати посадових осіб, громадян України та іноземців

для усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог

цього Закону;

13) перевіряти й безоплатно одержувати від юридичних і

фізичних осіб документи з ведення мисливського господарства,

мисливського собаківництва, добування, зберігання, утримання,

перероблення і реалізації мисливських тварин та продукції

полювання;

14) розглядати в установленому законодавством порядку справи

про адміністративні правопорушення, пов'язані з добуванням

мисливських тварин, порушенням вимог щодо ведення мисливського

господарства, у тому числі користування мисливськими угіддями, і

накладати адміністративні стягнення;

15) на стимулювання та матеріально-технічне забезпечення

діяльності в установленому законодавством порядку;

16) виконувати інші дії відповідно до законодавства про

охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ;

17) використовувати відповідно до законодавства спеціальні

засоби. { Частину першу статті 39 доповнено пунктом 17 згідно із

Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Права, визначені в пунктах 2-6, 8, 11 та 15 цієї статті,

поширюються також на єгерів та посадових осіб користувачів

мисливських угідь, уповноважених на охорону державного

мисливського фонду (в межах, закріплених за користувачами

мисливських угідь). Права, визначені в пунктах 2, 3, 5 та 15 цієї

статті, поширюються також на громадських інспекторів охорони

навколишнього природного середовища та громадських мисливських

інспекторів. Права, визначені в пунктах 2-6, 8, 14 та 15 цієї

статті, поширюються також на державних районних мисливствознавців,

головних лісничих, лісничих, головних мисливствознавців та

мисливствознавців держлісгоспів, інших державних лісогосподарських

підприємств, а також державних лісомисливських та державних

мисливських господарств. { Частина друга статті 39 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003,

в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного

середовища, спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та

полювання, їх органів на місцях, посадові особи користувачів

мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського

фонду під час виконання службових обов'язків, а також громадські

інспектори охорони навколишнього природного середовища та

громадські мисливські інспектори під час проведення рейдів,

пов'язаних з охороною державного мисливського фонду, можуть

перебувати у мисливських угіддях із зброєю (відомчою чи власною)

незалежно від строків полювання за наявності у них службового

посвідчення, а для громадських інспекторів - посвідчення

громадського інспектора та письмового розпорядження (наказу) на

проведення рейду. Рейд очолює посадова особа спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

лісового і мисливського господарства та полювання або центрального

органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного

середовища чи їх територіальних органів. { Частина третя статті 39

із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від

21.01.2010 }

Стаття 40. Правовий та соціальний захист працівників,

уповноважених здійснювати контроль у галузі

мисливського господарства та полювання

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного

середовища, спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та

полювання, їх територіальних органів, посадові особи та єгері

користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного

мисливського фонду підлягають обов'язковому державному особистому

страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок

загибелі на суму десятирічної заробітної плати за останньою

посадою, яку вони займали, а в разі поранення, контузії, травми

або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з

виконанням посадових обов'язків, - на суму від шестимісячної до

п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою залежно від

ступеня втрати працездатності. { Частина перша статті 40 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від

21.01.2010 }

У разі загибелі посадової особи та єгеря спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

охорони навколишнього природного середовища, спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

лісового і мисливського господарства та полювання, їх органів на

місцях, посадової особи та єгеря користувача мисливських угідь,

уповноважених на охорону державного мисливського фонду, у зв'язку

з виконанням посадових обов'язків, сім'ї загиблого або його

утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічної

заробітної плати загиблого за останньою посадою, яку він займав,

за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з

винних осіб. { Частина друга статті 40 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

У разі нанесення посадовій особі або єгерю тілесних ушкоджень

у зв'язку з виконанням ними посадових обов'язків, що перешкоджають

надалі займатися професійною діяльністю, їм виплачується

одноразова допомога в розмірі п'ятирічної заробітної плати за

останньою посадою, яку вони займали, за рахунок державного бюджету

з наступним стягненням цієї суми з винних осіб і в установленому

порядку призначається пенсія по інвалідності. { Частина третя

статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI

( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

У разі нанесення посадовій особі або єгерю тілесних ушкоджень

у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, що не

перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їм

виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної

плати за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї

суми з винних осіб. { Частина четверта статті 40 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Шкода, заподіяна майну посадової особи або єгеря або членам

їх сімей у зв'язку з виконанням ними посадових обов'язків,

відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного

бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб. { Частина

п'ята статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI

( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Річна заробітна плата посадової особи або єгеря, що береться

для нарахування одноразової допомоги, включає всі види грошових

виплат, які отримала посадова особа або єгер за час роботи за

останньою посадою за рік, що передував року загибелі або

ушкодження здоров'я. { Частина шоста статті 40 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та

полювання, їх територіальних органів, посадові особи та єгері

державних підприємств, уповноважені на охорону державного

мисливського фонду, відносяться до державної лісової охорони та

мають право на носіння форми встановленого зразка і вогнепальної

зброї. { Статтю 40 доповнено частиною сьомою згідно із Законом

N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Стаття 41. Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати

контроль у галузі мисливського господарства

та полювання

Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у

галузі мисливського господарства та полювання, проводиться

відповідно до законів України "Про охорону навколишнього

природного середовища" ( 1264-12 ) і "Про тваринний світ"

( 3041-12 ).

Особам, які виявили і вилучили незаконно добуту продукцію

полювання, може бути видано як винагороду безоплатно до 50

відсотків м'яса копитних тварин, а також пернату дичину, кролів

диких, зайців-русаків та м'ясо інших їстівних хутрових звірів.

Розділ VI

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У

ГАЛУЗІ ПОЛЮВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства у

галузі мисливського господарства та полювання

Порушення законодавства у галузі мисливського господарства та

полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну,

цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із

законами України.

Відповідальність за порушення законодавства у галузі

мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:

порушенні права державної власності на мисливських тварин;

порушенні правил полювання та здійснення інших видів

використання мисливських тварин, правил регулювання їх

чисельності; { Абзац третій частини другої статті 42 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

перевищенні лімітів та норм спеціального використання

мисливських тварин;

порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями,

погіршенні їх стану;

використанні мисливських угідь не за призначенням;

порушенні вимог щодо охорони середовища перебування

мисливських тварин;

порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в

напіввільних умовах;

виготовленні, перевезенні, збуті та застосуванні заборонених

знарядь добування тварин; { Абзац дев'ятий частини другої статті

42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 )

від 21.01.2010 }

придбанні, перевезенні, переробці та збуті незаконно добутої

продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних

майстернях та цехах переробки без зазначення законності її

набуття; { Абзац десятий частини другої статті 42 в редакції

Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

самовільному або з порушенням установленого порядку

переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;

неподанні в установленому порядку або приховуванні,

спотворенні інформації про стан, чисельність та обсяги добування

мисливських тварин;

невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських

тварин, погіршенню середовища їх перебування;

порушенні порядку придбання чи реалізації, транспортування,

переробці продукції полювання, незаконному пересиланні, ввезенні в

Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої

продукції полювання, включаючи мисливські трофеї; { Абзац

чотирнадцятий частини другої статті 42 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

порушенні прав користувачів мисливських угідь; { Частину

другу статті 42 доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно із Законом

N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

порушенні правил техніки безпеки та поводження із зброєю на

полюванні; { Частину другу статті 42 доповнено абзацом

шістнадцятим згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від

21.01.2010 }

перешкоджанні здійсненню державного контролю в галузі

мисливського господарства та полювання, контролю користувачів

угідь за додержанням чинного законодавства з питань полювання;

{ Частину другу статті 42 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із

Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку

видачі родоводів і паспортів на собак мисливських порід, інших

ловчих звірів та птахів. { Частину другу статті 42 доповнено

абзацом вісімнадцятим згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від

21.01.2010 }

Законами України може бути встановлена відповідальність і за

інші порушення законодавства у галузі мисливського господарства та

полювання.

Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від

обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення

законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.

Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них

продукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації в

установленому законодавством порядку.

У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб

живих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їх

збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.

Стаття 43. Відшкодування збитків, завданих унаслідок

порушення законодавства у галузі мисливського

господарства та полювання

Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення

законодавства у галузі мисливського господарства та полювання,

здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до

законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а

за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських

угідь. { Частина перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із

Законами N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, N 1827-VI ( 1827-17 )

від 21.01.2010 }

Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих

унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського

господарства та полювання, затверджуються спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади з питань охорони

навколишнього природного середовища і спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади з питань лісового і

мисливського господарства та полювання за погодженням з

центральним органом виконавчої влади з питань фінансів.

У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції

полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або

з його вини стала непридатною для використання) порушник

відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін

на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють

на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як):

зубр: м'ясо - 300 кілограмів, шкура - 50 кілограмів;

лось: м'ясо - 130 кілограмів, шкура - 30 кілограмів;

олень благородний: м'ясо - 80 кілограмів, шкура - 20

кілограмів;

олень плямистий: м'ясо - 50 кілограмів, шкура - 15

кілограмів;

кабан: м'ясо - 60 кілограмів, шкура - 10 кілограмів;

лань: м'ясо - 40 кілограмів, шкура - 5 кілограмів;

козуля, муфлон: м'ясо - 15 кілограмів, шкура - 3 кілограми;

ведмідь: м'ясо - 100 кілограмів, шкура - 250 квадратних

дециметрів;

бобер: м'ясо - 5 кілограмів;

заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м'ясо - 3 кілограми;

лебідь, дрофа: м'ясо - 5 кілограмів;

глухар, гуси: м'ясо - 3 кілограми;

тетерук, фазан, кріль дикий: м'ясо - 1 кілограм;

качки, лиска: м'ясо - 0,5 кілограма;

інша дрібна перната дичина: м'ясо - 0,3 кілограма.

Кошти, за відшкодування збитків, завданих внаслідок

порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства

та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських

угідь, якому заподіяні збитки. { Статтю 43 доповнено частиною

четвертою згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Розділ VII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Стаття 24 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2015 року.

{ Пункт 1 розділу VII доповнено абзацом згідно із Законом

N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003; із змінами, внесеними згідно

із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня

набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про

приведення законодавчих актів України у відповідність з цим

Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим

Законом;

відповідно до компетенції забезпечити прийняття

нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими

центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів,

що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 22 лютого 2000 року

N 1478-III

продовження 1 2