Повна депопуляція дикого кабана на Чернігівщині
14.07.2016
Африканська чума свиней на Чернігівщині. Цього разу спалах небезпечної хвороби зафіксовано у селі Хибалівка Куликівського району. І хоча африканську чуму виявили у приватному господарстві, постраждають в першу чергу дикі свині.
Сьомого липня в Чернігівському обласному управління лісового та мисливського господарства відбулася робоча нарада з користувачами мисливських угідь. Мова йшла про повну депопуляцію дикого кабана на Чернігівщині.
Начальник відділу мисливського господарства Микола Пиріг довів до відома користувачів мисливських угідь зміст протоколу №1 засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Чернігівській облдержадміністрації від 01.07.2016 року. Цим протоколом передбачена повна депопуляція дикого кабана на всій території області.
У нараді взяв участь заступник начальника обласного управління ДСНС Ігор Афанасьєв. За його словами, спалювати тварин треба на спеціально відведених для цього майданчиках. Він також наголосив на тому, що рятувальники готові співпрацювати з мисливцями, лісівниками та екологами.
На нараді розглянули питання проведення обліку пернатої дичини та погодження пропускної спроможності при полюванні на пернатих. Говорили і про найближче відкриття сезону полювання на пернату дичину, а також про боротьбу з браконьєрами та роботу єгерської служби.
Джерело: http://www.lesovod.org.ua/
Повна депопуляція диких кабанів
25.07.2015
17 липня заступник голови Київської облдержадміністрації Олег Корбан провів робочу нараду із представниками мисливських господарств області, у ході якої було обговорено та напрацьовано пропозиції щодо виконання плану заходів по проведенню повної депопуляції диких кабанів на території області з метою знищити захворювання на африканську чуму свиней (далі - АЧС). Участь у нараді взяли начальник Головного управління ветеринарної медицини у Київській області Андрій Жук і заступник начальника Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства - завідувач сектору мисливського господарства Василь Гринь.
Олег Корбан підкреслив необхідність спільно розробити чіткий алгоритм дій та план заходів стосовно виконання рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при КОДА щодо повної депопуляції диких кабанів у мисливських угіддях Київщини. Очікується, що даний план, який визначатиме зокрема поетапність дій, правове поле процедури, відповідальних осіб і терміни її виконання, буде складений упродовж найближчого робочого тижня.
За його словами, одним із проблемних питань проведення депопуляції, є умови та методи проведення відстрілу диких кабанів у зоні відчуження, яка є закритою територією. Рішення по цьому питанню будуть ухвалювати на засіданні протиепізоотичної комісії при Кабінеті міністрів України, де обговорюватимуть проведення депопуляції диких кабанів у трьох українських областях - Київській, Житомирській і Чернігівській.
Нагадаємо, днями Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Київській ОДА задля локалізації і знищення вірусу АЧС ухвалила рішення провести повну депопуляцію диких кабанів у мисливських угіддях Київської області. Таке рішення було продиктоване вагомими економічними загрозами, які несе подальше поширення інфекції.
Прес служба КОДА
=======
Держава дбає про мисливців
06/05/2010
Нещодавно у Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася нарада з питань термінів відкриття та закриття сезону полювання на території Волинської області. У ній взяли участь всі користувачі угідь. Відбулася зацікавлена розмова, у якій йшлося про зміни у законодавстві, обов'язки та права сторін, їх відповідальність за збереження та відтворення тваринного світу. Про головні принципи нової державної політики щодо ведення мисливського господарства та її особливості ми попросили розповісти начальника відділу мисливського господарства Руслана Володимировича Люшука.
- Руслане Володимировичу, чи мають мисливці Волині де полювати?
-Аби лиш було бажання та кошти. Адже у наші часи полювання - не з дешевих. А полювати є де. Під мисливські угіддя відведено 1 мільйон 583 тисячі гектарів лісів, полів, річкових заплав, боліт. Рідкий фанат із рушницею за плечима зможе обійти їх навіть упродовж всього життя.
- А дичина ще не перевелася?
- Так, без господаря у наш час не обійтися. Не всі ж законослухняні, є чимало браконьєрів або й несвідомих людей, що заради азарту намагаються заманити звірятко як не в капкан, то у петлю. То ж єгерська служба, лісова охорона, громадські інспектори не дрімають. Для того й передані мисливські угіддя їм у користування, аби вони за ними доглядали, берегли, дбали про охорону та відновлення дичини. 820 тисяч гектарів (52%) надано в користування організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР), 501 тисяча гектарів (32%) - підприємствам Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, 261 тисяч гектарів (16%) - іншим користувачам.
- Хто ж ці користувачі?
- Веденням мисливського господарства в області сьогодні займаються 44 користувачі мисливських угідь. З них - 16 державних підприємств (3 - мисливські, 4 - лісомисливські і 9 лісогосподарських), 15 організацій УТМР, 2 підприємства агролісу (Камінь-Каширське СЛГП та Ковельський СЛАТ "ТУР"), Турійське районне товариство мисливців та рибалок, 7 товариств з обмеженою відповідальністю - "Феміда-Інтер", "Вікінг", "Олдан", "Мисливець Волині", "Шацьке мисливське господарство", "Павлівське мисливське господарство", приватне підприємство "Ольвіта", Сошичненський колектив мисливців та рибалок, Шацький національний природний парк, Черемський природний заповідник.
- Чи регламентує їх діяльність українське законодавство?
- Так. Наш Закон, яким ми всі переважно користуємося, визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання. Саме закон забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу. Щоправда, цьогоріч до нього внесені суттєві зміни.
- У чому вони полягають?
- Щонайперше, згідно нової редакції Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 21.01.2010 року, введенні нові терміни, визначення, правила. Це, зокрема, стосується статтей 1, 6, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 28, 29, 30, 33, 35, прикінцевих положень. Наприклад, темний період доби тепер визначається як час, що починається за годину після заходу сонця і закінчується за годину до сходу сонця. Є пункт про обов'язкову "паспортизацію" собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів. В іншому разі з чотириногим другом чи ловчим птахом полювати суворо заборонено. А ще полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську, тхора лісового відтепер здійснюватиметься за відстрільною карткою, вартість яких встановлюватиме користувач мисливських угідь… А ось полювати на борсука, можна буде лиш у жовтні-листопаді.
- Чи можуть користувачі самостійно міняти терміни полювання?
-Так, відтепер час мисливських перегонів встановлюватимуть самі користувачі. Вони призначатимуть день відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання впродовж тижня, порядок його здійснення, норми добування. Звичайно ж, мають робити це у термін, визначений Законом, за погодженням з відповідним територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Про це мають заздалегідь довести до відома громадськості
- Чи не станеться так, що мисливський азарт візьме гору над розумом і наші угіддя залишаться без дикого звіра і перелітної пташки?
- Щоб цього не сталося, статтею 20 з метою раціонального використання та охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами. Не можна полювати на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (N0000). Заборонено транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у дозволі на їх добування. Каратиметься й збирання яєць птахів, загиблих мисливських птахів, самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства. Особи, винні у порушені цих та інших правил, будуть нести сувору відповідальність.
-Досі за порядком в угіддях відповідали природоохоронні організації, у тому числі й обласне управління лісового та мисливського господарства. Хто тепер нестиме за це відповідальність?
- Статтею 28 передбачено, що віднині користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років із дня надання таких угідь у користування. З метою охорони мисливських угідь вони ж створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на п'ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь. Втім, закон залишає право найсуворішого контролю за їх діяльністю з боку нашого управління та інших природоохоронних організацій, а відтак ми вправі вимагати від користувачів серйозної праці на благо природи. Хоча у цьому будуть зацікавлені й самі користувачі. Адже статтею 30 значно розширюються їх права, як, до речі, і обов'язки. Віднині користувачі угідь мають право організовувати полювання для мисливців. У тому числі шляхом укладання відповідних договорів із ними або з юридичними особами, що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними. Зможуть надавати повний комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням полювання, включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб, які їх супроводжують. Вони, як ніхто інший, зацікавлені і в охороні та збільшені поголів'я звіра та водоплавної птиці, адже отримали право на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварини. Втім, закон зобов'язує їх також і вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше тридцяти, польових - двадцяти п'яти, водно-болотних - двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- У законодавстві є стаття і про відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування.
- Нею, зокрема, передбачено, що добування вовків, лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак і котів, сірих ворон, сорок, граків і сойок належить до службових обов'язків працівників, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь. Їх відстріл здійснюється без спеціального на це дозволу впродовж року.
- Чи потрібно буде проводити реєстрацію мисливських трофеїв?
- Обов'язково! Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин, підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньому місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості, номера ліцензії, за якою вони добуті.
- І з якого часу цей закон набирає чинності?
- Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
А ось стаття 24 цього Закону вступить у дію лише з 1 січня 2015 року.
- Що ж, як кажуть, хай нововведення будуть на користь природі.
Автор: нтерв'ю вів Сергій Цюриць, прес-служба ВОУЛМГ.
Источник: Волинське ОУЛМГ, 30.04.2010
© Полювання, риболовля, природа. Інформаційний портал. Контакти: info@pole.in.ua
Матеріали представлені на сайті несуть тільки інформативний характер і не є рекомендаціями на які можна посилатися при порушенні правил полювання