© Полювання, риболовля, активний відпочинок
        2009 - 2017   - інформаційний портал
        При використанні матеріалів сайту активне посилання обов'язкове
Заєць
            Остап Вішня

Полюють на зайців в основному трьома способами: з підйому, з-під гончих собак і на засідках.
     З підйому можна полювати одному і колективом.
     Йдеш собі один ріллею, озиминою або бур'янами і "витовкуєш" зайця, який, як відомо, вдень лежить і відпочиває. Ви йдете до його лежання, заєць вискакує.
      Якщо полюєте компанією, тобто колективом, краще йти так званим "казаном", такою, як би сказати, дугою, щоб фланги були попереду від центру. Заєць вискочить, наприклад, в центрі, йому вже інакше, як на сковорідку бігти нікуди.
     Як же краще, запитаєте, полювати: одному або колективом?
     Майже однаково.
     Якщо йдете один, то один і промазуєте, якщо йдете колективом, то промазуєте колективно.
     Дуже цікаво полювати на зайцеві з гончими собаками.
     Якщо є такі собаки, їх пускають в лісок або в байраках, вони біжать, піднімають зайця і гонити його "голосом"
     Ви стаєте на дорозі, де повинен пробігти заєць, і мастите по ньому на тій дорозі.
     Але краса полювання на зайців з гончаками не лише у вашому промаху.
     Ви уявляєте собі, коли ціла зграя гончаків йде слідом за зайцем: враження таке, ніби якийсь оригінальний, ні в якій філармонії небачений і нечуваний, оркестр грає. Заливається флейта, сурмить з переливами сурмач, гаркає бас, гуде баритон.
     "Скільки жару, скільки пристрасті в голосах."
     Ех, якби в наших оркестрах з такою пристрастю грали оркестранти, які були б симфонії!
     Стоїш, слухаєш, серце розпирає тобі груди, горить мозок, і ти мастиш, мастиш і мастиш.
     На засідку ви виходите, коли вже зовсім стемніє.
     Виходите у великому дубленому кожусі. Господар вас запитує:
     - Може, і свиту наділи б?
     - Ні, - говорите, - не потрібно. Не так вже воно і холодно. І вітру немає. Та і первак у вас з коміром. Теплий первак, а я його добре підпережу, воно і не продує.
     Ви влаштовуєтеся у величезної колгоспної солом'яної скирти.
     Ніч темна, бадьора.
     На піднебінні, над скиртою, - зірки, на землі, під скиртою, - зайці.
     Сіли, вкуталися:
     - Ну, налітайте, які тут є зайці!
     Тихо, тихо.
     А ось десь здалека, з сусіднього села: "Катіла-а-а-ася."
     І тихо.
     Ви ще щільніше вкутуєтеся в кожух.
     Замислюєтеся.
     Мимоволі з грудей:
     "Ой, зийди, зийди, ясний місяцю, як млинове коло."
І знову тихо.
     Голова на солому хилиться, хилиться, хилиться.
     Під кожухом тепло.
     І на серці тепло-тепло.
     Раптом над вухом:
     - C добрим ранком! Заснули?
     - Здрастуйте! Невже заснув?
     - А сніданок вже і на столі! Підемо!
     - Підемо.
     - А де ж ваша рушниця?
     - Немає. Дивись.
     Сюди-туди - немає рушниці.
     - Ось воно як! Тут у нас не позіхай! Підслідили, значить, і хапнули. Ну нічого: може, де-небудь спливе.
     - Неприємно! Хоч нікому не говорите!
     Додому ви зайця все-таки привезли.
     - А де ж рушниця? - допитується сімейство.
     - Курок чогось закапризував: заніс до майстра.
     Увечері ви їсте нашпигованого салом зайця. За столом урочисто: перший цього сезону заєць.
     Урочисту трапезу розділяє з вами і ваш вірний по полюванню товариш.
     - Будемо здорові!
     - Будемо здорові!
     Після вечері ви благально дивитеся на вірного товариша, а він, прощаючись, заплітає:
     - Ти ж не забудь завтра занести боржок, що на зайця узяв.

Мисливські усмішки
Полювання >> Мисливськи усмішки
???????@Mail.ru
полювання, риболовля
загрузка...